Галоч, реформатська церква
За даними письмових джерел XIII-го століття село Галоч (перша письмова згадка 1273 рік) було одним з давніх володінь знатній родини Аба. В 15-му ст. населений пункт вже належить сім`ї Гомонай-Другет, про що свідчить запис в податковому переписі 1427 року.
Реформація в громаді бере свій початок з розпаду Доборуської римо-католицької парафії. У 1619 році в Liber Ecclesiae Галоч згадується, як філія церкви села Паладь. В середині 1670-х років була побудована власна церква, яку перебудували в 1777 році з використанням старого матеріалу. Обидві церкви були побудовані з дерева та мали дзвіниці.
Сьогоднішня церква зведена в 1910 році на місці старої дерев'яної церкви. Стіни церкви муровані з білого каменю привезеного з Бодрогкерестура, і є унікальною, як з конструктивної так і естетичної точки зору на Закарпатті. Надпис на малому дзвоні: «Anno 1781».
Церковні записи починаються з 1820-го року, попередні знищені пожежею. Перелік священників: Гече Ендре (1934-1958), Надь Йожеф (1959-1978), Сабо Гейза (1979-1989), Надь Янош (1990-1993), Деленьі Іштван (1994-1997), Феньеш Ендре (1998-2002), Ковач Аттіла ( з 2003-го року по сьогоднішній день).
Кількість прихожан становить 70 осіб. Порядок богослужінь: середа – ранкова служба, четвер – Біблійні заняття, неділя – Богослужіння. Уроки з релігії відвідують 5 дітей. Відвідуваність богослужінь у будні дні 4 – 6, в неділю 16 вірян.
У п'ятдесятих роках минулого століття тут служив Ендре Гече, якого в зв'язку з підтримкою подій 1956 року в Угорщині радянська влада заарештувала та закатувала в Ужгородській в’язниці.
Меморіальну дошку встановлену на стіні Галоцької реформатської церкви на честь священика-мученика урочисто відкрито в 1992 році, могила якого знаходиться на Галоцькому цвинтарі. Не простий життєвий шлях Ендре Гече описаний в книзі «Jó pásztor volt».
