Часлівці, Римо-католицький Костел Успіння Пресвятої Діви Марії 14 - 19 ст (мур. Охоронний номер 1132 / 0)
Село Часлівці ('Chaslouch', 'Chazloch') в письмових джерелах згадується з 13-го століття. Його власниками були родини Часлоці та Палоці. З 1338-го року належало Середнянському замку. В кінці 15-го століття співвласниками села були: Літераті Янош, Рашкоі Андраш, Майтеньі Магда, родини Переньі та Пожгаі. З 1546 року село разом з замком на вічних правах було передано родині Рускаі Добо. У казначейських податкових записах 1567-го року значиться, що село з чотирохь селянських дворо-господарств належить Добо Іштвану. У 1599-му році село налічує 21 дворо-господарства. Згідно перепису 1696-го року з 9-ти селянських та 1 желерської сім`ї 8 мали русинське прізвище. У 1715-му році з 7 селянських та 1 желерських сімей 5 носили угорське а 3 русинське прізвище. У 1720-му році з 11 селянських та 1 желярських сімей залишилось 5 угорських, але русинське населення збільшилось до 7 родин. В 1940-му році населення Часлівців становило 521 осіб, з яких 6 словаків, 21 русинів, 20 євреїв та 474 угорців. Римо-католицька громада налічувала 308 вірників.
Костел був побудований на початку 14-го століття. В деяких літописах датою будівництва називають 15-16 століття. Згідно з папським десятинним списком 1333-го року, Часлоц уже був процвітаючою парафією. Споруда є однією з найстаріших памяток архітектури на території сучасного Закарпаття, який в давнину був оточений яром для захисту від зовнішніх нападів. Це була яскраво обладнана церква, багато прикрашена розписом і вишуканою різьбою по дереву.
У 1549-му році костел перейшов у розпорядження реформаторів. Відтоді католиками в Часлоці опікувалися спочатку павлісти з Герень, а потім парох з Кісрата.
У 1774-му році був зруйнований, руйнувань зазнав дах церковної будівлі. Егерський эпископ Кароль Естергазі віддав розпорядження щодо проведення ремонтних робіт у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії. В 1795-му році ремонтні роботи були завершені, а у 1797-му році до основної частини будівлі добудували вежу. В 1841-му році була відновлена парафія. Відомо, що у 1846-му році єпископ Янош Гам на власні кошти відремонтував храм, а в 1874-му році на кошти вірників зроблений його розпис. Між тим було проведено велику перебудову храму та споруджені добудови з хорами уздовж головних стін нави.
У 1960 році храм зазнав руйнувань (постраждав від пожежі) і був відновлений. В період 19-20 століття костел перебудували. Старовинний готичний дзвін обладнали електронним управлінням, однак, заради автентичного звучання, знову повернулися до ручного бою. Будівля відноситься до Мукачівської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. Охороняється Законом України і входить до переліку об'єктів, які належать до числа культурної спадщини країни та не підлягають приватизації.
Орган був побудований в 1906-му році братами Рігер.
Початок метричних записів: 1841-й рік.
Перелік священників: Каройі Лайош (1990-1992), Боган Бейла та Балінт Вілмош (1992-1998), Пушш Шандор (1998-2000), Шенберг Ференц (2000-2005), Пап Шандор (2005-2023), Піліп Віктор Теодор (з 2023 року).
Храмове свято присвячене Успінню Пресвятої Діви Марії та відзначається щороку 15 серпня.
Наразі кількість прихожан становить 240 осіб, з яких систематично відвідує церкву 60-70 осіб, 45 дітей відвідують уроки з релігії.
Богослужіння щотижня в неділю.
Мова літургії: угорська.
Настоятель храму: Піліп Віктор Теодор
Архітектура
Костел, побудований в готичному стилі, являє собою одразу і культову і оборонну споруду. Будівля однонавна, в огорожу вмонтовані гіпсові барельєфні композиції, які були створені у 19-му столітті. Вони мають біблійні мотиви. Костел побудований з каменю. Тип будівлі — базиліка, яка має прямокутну форму. Є хори та башта. Нава ширша за хор. Перекриття мають склепінчастий характер. Серед деталей, які зберегли первинний вигляд, виділяються віконні отвори, в яких знаходяться щілиновидні вікна та стрілчасті форми. Саме особливості побудови вікон є свідченням оборонної функції, яку колись виконував костел.
